Есть верность - государству, верность- мужу,
Есть верность- службе или другу своему.
Но верность Господу во истину и славу,
Мы забываем чтить Ему лишь одному.
Мы забываем верностью платить за верность,
Что Господь доказывал не раз.
И в беде, несчастье или горе
Всегда Он появлялся в нужный час.
Он ограждает нас от этих бед, несчастий,
Снимая горечь, боль или позор,
Любя спасает трепетно и нежно,
Чтоб силы дать нам на сейчас и на потом.
Прощает нам грехи , непослушанья,
Как детям неразумным каждый день.
И мудростью отцовской объясняет,
Что есть истина, что верность , а что грех.
А верность - есть источник нашей жизни,
И без её не выживит земля.
И верностью скрепляем наши судьбы,
Ни на день , ни на год , а навсегда.
Верность- значит верить, дорожить друг другом,
Значит быть опорой в самый трудный час,
Преданно идти по жизни с Богом,
И служить Ему как Он для нас.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
