Я притих, ничего мне не надо
Не трогайте меня, и я не трону вас.
Мимо ушей я много пропускаю,
Что говорю не понимаю,
Пустил я все на самотек,
Как будто мне плевать на всё, азарт пропал.
Может бес какой напал,
Неужели есть бес спокойствия и тишины
Усыпляет бдительность мою,
Чтобы потом ярость свою
Обрушить на голову мою.
А мне от этого не холодно и не горячо,
Я не мелю и не кую
Мне все равно, кому отдать душу свою.
«Сын Мой, что случилось с тобой,
Почему печальный ты такой,
Ты не играешь, не поешь,
Сам на себя ты не похож,
Что-то мучает тебя
Я знаю, вижу и жду,
Я тебе помогу.
А ты почему молчишь,
Ничего не говоришь,
Ничего не просишь у Меня.
А зря ты стесняешься Меня,
Беспокоить боишься лишний раз,
А у Меня не моргнет даже глаз,
Твои проблемы решу я на раз.
А ты все молчишь и молчишь,
Ну что ж Я подожду,
Когда-нибудь ты попросишь про свою нужду,
Когда тебе станет все невмоготу
Я с радостью смогу тебе помочь
И пожалеешь ты сын Мой,
Что раньше не общался ты со Мной.
А Я терпеливо жду уж сколько дней
Когда ко Мне ты обратишься с молитвою своей,
Тогда ты будешь, как бабочка порхать
Все больше будешь узнавать
Ни за что не будешь ты переживать,
Потому что все дни буду тебе помогать.
Ну так давай, сынок,
Быстрей обращайся ко Мне
С молитвой своей
И жить тебе станет намного веселей.
гоменюк михаил,
г.гайсин, украина
гоменюк михаил владимирович, пришел к Иисусу в 2004 и полностью посвятил свою жизнь Богу. сейчас пишу стихи e-mail автора:lichmanyk@mail.ru сайт автора:личная страница
Прочитано 7689 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.